Горіхівка

       Це ще один представник родини воронових (Додаток Д). За розмірами і масою такий як сойка. Самці і самки забарвлені однаково: строкато, темно-коричневого кольору, з білими плямками.

На Україні гніздяться тільки в гірських шпилькових лісах Карпат, але час від часу в осінньо-зимовий період залітають і в інші райони.

У природі загальною поведінкою нагадує сойку. Але відрізняється добре помітною білою смугою на кінці хвоста. Голос – тихеньке щебетання, наче пісенька.

  Живиться комахами, черв’яками та іншими безхребетними, а також пташенятами і яйцями дрібних птахів. Починаючи з серпня, коли достигають ягоди і насіння дерев, переходить на рослинну їжу. Охоче споживає кедрові горіхи, через що одержала свою назву.

Взагалі, птах нечисленний і веде прихований спосіб життя, через що його не часто доводиться бачити.

Гніздовий період починається з березня. Гнізда ретельно зроблені з гілочок, трави, моху і сховані у хащах гілок. Після гніздового періоду горіхівка веде мандрівний спосіб життя, залітаючи далеко від місць гніздування.

Це корисний птах, тому що знищує комах – шкідників лісу, сприяє розселенню деревних порід. Птах нечисленний, потребує охорони.

Сорока

 Сорока - довгохвостий чепурний чорно–білий птах (Додаток Г). Вона невелика. Маса сягає 230-250г. Проте довгий хвіст надає їй наче більших розмірів. Забарвлення самців і самок майже однакове: голова,шия, верхня частина грудей чорні, з металевим зеленуватим полиском. Хвіст чорний і блискучий. Решта оперення – біле. Розпізнати сороку в природі дуже легко. Голос сороки – різке, гучне стрекотання і дзвінкі вигуки «чак-чак».

Живиться переважно комахами, а також іншими безхребетними тваринами, падаллю, покидьками, які збирає на звалищах у населених пунктів. Споживає також зерно й інші рослинні харчові продукти. Ці птахи майже всеїдні.

Гніздуватися починає ще в кінці березня. Характерні великі гнізда з «дашком» побудовані з сухих гілок, усередині обмазані глиною і вимощені сухою травою. Найчастіше гнізда знаходяться в гущавині, в заростях акації або терну, невисоко від землі. Сороки мають звичку тягти в гніздо всякі блискучі предмети, шматочки кольорового скла, металеві дрібні вироби.

Сороки відіграють у житті людини подвійну роль: з одного боку, знищуючи різних дрібних тварин, у тому числі шкідників сільського господарства, активно сприяють обміну речовини і енергії у природі, здійснюють важливі санітарні функції, прибираючи падаль і слабких, хворих дрібних тварин. З другого боку, нерідко руйнують гнізда дрібних корисних птахів, зменшуючи їхню чисельність.

Є аматори, що утримують сорок удома. Вони легко звикають до людини. Птахів можна навчити трошки говорити

Ворон

 Птах родини воронових. Поширений ворон дуже широко  в Європі, Азії (за винятком Південно-Східної), Північній і Центральній Америці та Північній Африці, у країнах колишнього СРСР  (Додаток В).

       Нечисленний, осідлий або кочівний птах. Взимку тримається зграями на звалищах поблизу міст. Гнізда будує на деревах, скелях, берегових обривах і високих будівлях. Одне і те ж місце гніздування займає з покоління в покоління. Ворон - всеїдний птах, але головне місце в харчуванні займає тваринна їжа.

       Мало хто знає, що ворон зовсім не «чоловік ворони», а окремий вид птахів, який включає особи жіночої і чоловічої статі.  Останнім часом воронів часто можна зустріти і в містах, хоча вони завжди вважалися жителями глухих місць. Ці загадкові птахи ще з давніх часів займали особливе місце серед всіх представників пернатих. Ходять легенди про кмітливість і розум ворона: ще Арістотель писав про те, як ворон кидав камінці в посудину, щоб підняти рівень води і напитися. А проведення безлічі досліджень доводять, що дійсно ці розумні птахи можуть без підготовки виконувати дуже складні завдання.  Через свою кмітливість і здатність до наслідування, в тому числі і голосу людини, нерідко живуть в домашніх умовах в якості домашнього улюбленця. Перші місяці свого життя птахи слухняні, приручити їх неважко. Подорослішавши, не визнають нікого, крім господаря, який їх вирощував. Дорослі птахи практично не піддаються прирученню. За короткий час ворон без нагляду може розкидати речі, розбити кнопки побутової техніки, порвати папери  чи шпалери.

      Практично по всій землі Ворон - це міфічна птиця. Чорний ворон є символом вітру - живе, за переказами, до трьохсот років. Вважалося, що мудрий птах допомагає лікувати хворого і передбачати майбутнє.

Грак

 Слово грак походить від слова гракати, тобто каркати. Інша українська назва — гайворон (або грайворон), походить від слів гаяти, граяти, тобто кричати. Грак має темне, чорне з фіолетовим блиском забарвлення, але за розмірами помітно менший від крука. (Додаток Б). Довжина 45—47 см. Чорні ноги, довгий дзьоб. У дорослих птахів основа дзьобу гола та світліша його кінцівки, бо пір’я на ньому витирається внаслідок постійного довбання в землі.; у молодих птахів пір'я в основі дзьоба є, але біля шести місяців життя воно випадає. Маса грака 380 — 520 г, розмах крил 81 — 99 см. Довжина крила — 28 см, хвоста — 13 см. Живуть граки до 20 років.

      Поширені граки у більшості країн Європи, Середній Азії, в Забайкаллі і на Далекому Сході. Це частково кочові, частково перелітні птахи.

На Україні поширені скрізь, де є ліси або інша деревна рослинність. Граки гніздяться великими колоніями навіть у молодих лісосмугах, часто з чаплями та іншими колоніальними птахами. В останні роки помітне збільшення чисельності і місцями утворення нових гніздових колоній. Іноді на одному дереві буває до десяти гнізд і більше. Гнізда середніх розмірів, досить пухкої будови, з гілочок і сучків, всередині вимощені травою. Будувати нові і ремонтувати торішні гнізда починають в березні або кінці лютого.  Тримаються завжди групами або чималими зграями. В полі часто ходять за сільськогосподарськими машинами і риються у свіжій ріллі, вибираючи комах і мишовидних гризунів. При цьому протяжно низько каркають.

Живляться і тваринною і рослиною їжею. Навесні та влітку – комахами й іншими безхребетними, ящірками, жабами, пташенятами та яйцями дрібних птахів. Восени та взимку охоче споживають зерно, ягоди, фрукти.

На початку квітня самиця відкладає 3-5 зеленуватих з крапинками яєць розмірами 29×40 мм. Після 18-20 діб висиджування вилуплюються сліпі та голі граченята. Самиця сидить з ними три тижні, весь цей час самець годує і самку, і пташенят.  Пташенята сидять в гнізді близько місяця. Масовий виліт їх відбувається в одній колонії протягом кількох днів. Якщо в якомусь гнізді до цього часу залишаються ще слабенькі, не здатні добре літати пташенята, старі птахи вбивають їх, і вся колонія кидає гнізда і переходить до кочового способу життя. Після закінчення гніздового періоду граки збираються у великі зграї і ведуть мандрівне життя у пошуках їжі.

Граки мають розумові можливості, вищі не тільки серед птахів, а й усіх тварин. Багаточисельні спостереження доводять, що граки керуються не тільки інстинктами, а й інтелектом. Розум птахи виявляють у розумінні деяких фізичних процесів та в умінні рахувати кількість речей. Так, в одному з досліджень граки не могли дістатися до хробака, який плавав у вузькій високій склянці з водою. Її неможливо було перекинути, тому птахи здогадалися кидати камінці у склянку. Граки швидко зрозуміли, що чим більші камінці будуть у воді, тим швидше підійметься її рівень.

Граків можна вважати корисними птахами, бо вони знищують шкідників сільського і лісового господарства. Але іноді птахи налітають на молоді сходи кукурудзи і висмикують їх, чим завдають чималої шкоди. В таких випадках слід проводити відлякувальні  роботи.

Ми живемо в невеличкому, але дуже гарному місті- Нетішині. Біля нашої школи росте сосновий ліс (127 дерев). Тут мешкає колонія граків ( Додаток Е). На одному дереві є 2-3 гнізда. Гнізда середніх розмірів, досить пухкої будови, з гілок і сучків, всередині вимощені тоненькими гілочками і сухою травою. У кожному гнізді живе по два дорослих птахи. Колонія нараховує близько 500 осіб. Уся зграя збирається тут тільки на ночівлю, а зранку невеликими групками по кілька особин розлітається по окремих районах, які, мабуть, закріплені за ними, бо щодня спостерігається одна й та сама кількість.    

  Оскільки зима була не дуже холодною, граки не покидали свого місця і залишилися зимувати у своїх гніздах. Живилися поблизу смітників різними рештками, разом з голубами, собаками і котами, яких зовсім не бояться. Взагалі, птахи не дуже лякливі, але добре знають характер людей і тримаються обережно.

Крук

Найбільший представник родини воронових – крук. Його маса сягає 1,3 кг, тобто він завбільшки з невелику курку. Характерна особливість птаха – великий і міцний дзьоб, яким він успішно користується, роздовбуючи падаль і риючись у землі. Забарвлення дорослих птахів чорне, блискуче. Молоді птахи без блиску, з буруватим відтінком.

      Поширені круки майже в усіх країнах Північної півкулі. І скрізь ці птахи почуваються однаково добре, всюди знаходять собі їжу та місце для гнізда.

      На Україні нечисленні, але звичайні осілі, частково кочові птахи всіх природних зон. Звичайно, що найбільш типовим ландшафтом для круків є лісові насадження різного типу, в тому числі зелені зони і парки населених пунктів, де круки гніздяться на високих деревах. Але відомі випадки гніздування на баштах, дзвіницях та інших високих будівлях. Восени і взимку птахи іноді цілими зграями тримаються в районах звалищ і скотомогильників.

      Живляться круки найрізноманітнішою їжею. Найчастіше взимку їдять мертвих тварин та різні харчові відходи. Але на весні і влітку хапають великих комах, земноводних, ящірок і особливо мишей, яких знищують у великій кількості. Таким чином, крука можна віднести до числа дуже корисних  птахів, адже він виконує у природі санітарні функції.

Чорна зграя

Велика група лісових птахів, чималих розмірів і дуже своєрідних за способом життя та особливостями поведінки, належать до родини воронових. Вони здавна цікавили людей, про що свідчать твори народного епосу, де згадуються круки, ворони, сороки, яким приписуються великий розум та вміння пристосовуватися до людей. Деякі з них зокрема крук, сорока, галка, можуть навіть навчитися людської мови, звичайно, не розуміючи того, про що вони говорять.

         Вони живуть в населених пунктах, чудово пристосувавшись до людей і споживаючи залишки харчових продуктів, що їх знаходять на звалищах поблизу людського житла.

         Ці птахи влаштовують свої галасливі гніздові колонії на площах і вулицях міст та сіл, а взимку бродять по вулицях і дворах населених пунктів, мов у себе вдома, конкуруючи за шматочки їжі із свійськими голубами.

          На Україні гніздяться вісім видів воронових, з яких всі можна віднести до лісових птахів, хоч деякі види живуть і в степовій зоні, і в безлісних місцевостях, де будують гнізда на деревах у парках, зелених зонах, садах населених пунктів, у людських будівлях, полезахисних смугах.

          У наш час воронові птахи переживають період справжнього розквіту, про що свідчить їхня висока численність в нашому місті і значне поширення в усіх країнах світу. Мене дуже зацікавили ці чорні птахи, особливо граки і я вирішила дослідити їхню історію, умови проживання, поведінку  у своїй роботі.